FAQ

Чи законно це слухати?

Приймання пасивне: ваша антена нічого не передає. ADS-B передається у відкритому вигляді саме для того, щоб його міг чути кожен, і ці дані цілий день показуються на публічних картах. У більшості країн приймати радіосигнали, що передаються незашифрованими, законно; ділитися ними з мережами стеження — це те, що тисячі людей роблять відкрито. Якщо у вашій країні є особливі правила щодо радіоприймання, перевірте їх; цей сайт не є юридичною порадою.

Як далеко я чутиму?

Настільки, наскільки бачить ваша антена. Сигнал поширюється по прямій, тож питання в тому, що стоїть між вашою антеною і небом. Вікно: кілька десятків кілометрів, більше з того боку, куди виходить вікно. Балкон або горище під черепицею: часто 150–250 км. Дах із чистим горизонтом: 300 км і далі, у бік літаків на крейсерській висоті. Низькі літаки поруч із вами ховаються за будівлями і деревами, що б ви не робили. Ніщо в Raspberry Pi не змінює дальності.

Моя карта порожня

Дайте їй десять хвилин після першого запуску. Потім перевірте, у такому порядку: брелок у порту USB 2.0 (чорному, а не синьому USB 3.0 на Pi 4); антена прикручена і стоїть вертикально; вона біля вікна. Якщо брелок видно, але нічого не приходить, підсилення може бути зависоким або занизьким: меню дозволяє змінювати його по одному кроку, а статистика показує результат.

Чи вистачить Wi-Fi?

Так, для приймача і фідерів: кілька кілобайтів на секунду. Табло на планшеті теж легке. Що Wi-Fi робить погано, так це надійність: Pi надворі, на краю сигналу, час від часу відвалюватиметься. Кабель це виправляє; перенесення Pi теж, оскільки антенний кабель може бути завдовжки кілька метрів. Сторожові таймери ZenithBoard знову підключають Pi, коли мережа повертається.

Чи вистачить 1 ГБ пам’яті?

Виміряно: так. На Pi 3B автора із запущеними ADS-B Exchange і його MLAT, FlightAware, Flightradar24, табло, статистикою і дописами в Bluesky 656 МБ з 1 ГБ залишалися вільними. Pi Zero 2 W з 512 МБ тягне приймач і табло; додайте додаткові фідери — і стає тісно. Не купуйте більший Pi заради цього: дальність дає антена.

Чи сповільнює це мій інтернет, чи витрачає трафік?

Ні. Фідер надсилає кілька кілобайтів на секунду, менше, ніж радіопотік. За місяць це щонайбільше кілька гігабайтів, розподілених між мережами, у які ви передаєте дані.

Хто може бачити мою позицію?

Мережі, у які ви передаєте дані, потребують її, щоб обчислювати дальність і MLAT, і зберігають її у вашому обліковому записі. Вони не ставлять шпильку на ваш будинок на публічній карті. ZenithBoard ніколи не показує вашу позицію ні на табло, ні в дописі: дописи називають ваше місто, а не ваші координати. Ваше табло і ваша власна карта відповідають лише вашій домашній мережі, якщо ви самі їх не відкриєте, і ZenithBoard пояснює VPN раніше, ніж пояснює відкритий порт.

Що таке MLAT і чому моєму приймачу потрібні інші?

MLAT — скорочення від мультилатерація. Так мережа знаходить літак, який передає свій ідентифікатор, але не своє положення, як роблять старіші транспондери: вони відповідають «я тут» без самого «тут».

Уся хитрість у часі. Радіосигнал іде зі швидкістю світла, приблизно 300 метрів за кожну мікросекунду. Коли такий літак передає, кожен приймач у межах досяжності чує те саме повідомлення, але не тієї самої миті: найближчий чує його першим, дальший — на кілька сотень мікросекунд пізніше. Один приймач сам по собі нічого з цього не дізнається: він гадки не має, коли повідомлення залишило літак. Але зберіть чотири приймачі, кожен із дуже точним годинником, і різниця між їхніми часами приймання залишить у небі лише одне місце, звідки повідомлення могло прийти. Це місце наносять на карту, і літак з’являється.

На малюнку: чотири приймачі, чотири часи приймання, чотири кола. Кожне коло означає «літак на такій відстані від мене». Вони сходяться в одному місці, і лише в одному. Це і є MLAT, і тому мережі просять кожен фідер передавати точний час приймання кожного повідомлення, а не лише саме повідомлення.

Отже, ваш єдиний приймач не може робити MLAT самотужки, і це чесна відповідь на запитання «навіщо ділитися?»: передаючи дані в мережу, ваша антена стає однією з чотирьох, і літаки, які нічого не кажуть про своє положення, починають з’являтися — на картах мереж і, через дані, які ті надсилають назад, на вашій. Це пояснює і дві речі, які робить ZenithBoard: він тримає запущеним один клієнт MLAT (обчислення важкі для Raspberry Pi), і йому потрібне точне положення вашої антени, бо коло, побудоване не з того місця, перетинає інші не в тій точці.

Чи покаже табло кожен літак?

Кожен літак, який передає свою позицію і перебуває в обраному вами радіусі. Літаки зі старішими транспондерами, що не надсилають позиції, з’являються лише тоді, коли їх знаходить MLAT якоїсь мережі, і лише на картах мереж. Деякі військові та державні літаки не передають узагалі. Табло каже те, що чує, не більше.

А як щодо США і 978 МГц?

У Сполучених Штатах багато малих літаків використовують 978 МГц (UAT) замість 1090 МГц. Щоб їх чути, потрібен другий брелок і друга антена. ZenithBoard запитує ваш регіон один раз; якщо ви відповісте Сполучені Штати, він запропонує додатковий крок і почне з імперських одиниць. В інших місцях нічого про 978 МГц не показується.

Чи можна запустити це без Raspberry Pi?

Приймач і фідери працюють на будь-якому комп’ютері з Linux. Сам ZenithBoard орієнтований на Raspberry Pi OS; демо табло запускається на будь-якому комп’ютері з Python, узагалі без обладнання, якщо ви просто хочете побачити, як воно виглядає.

Чи є щось із цього продуктом?

Ні. ZenithBoard — вільне програмне забезпечення під GPL; текст цього сайту — під ліцензією Creative Commons; нічого не продається, обліковий запис не потрібен, телеметрії немає, і цей сайт не ставить кукі й не звертається до третіх сторін. Єдині гроші, які тут ходять, — це пиво, якщо матимете бажання, внизу кожної сторінки.